| 1 |
Psychological Aspects of Using Video for Forming Teenagers’ Translational Competence ; Психологічні аспекти використання відео для формування перекладацької компетентності підлітків
|
|
|
|
In: Collection of Research Papers "Problems of Modern Psychology"; No. 53 (2021): Collection of Research Papers ”Problems of Modern Psychology”; 149-172 ; Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології"; № 53 (2021): Збірник наукових праць “Проблеми сучасної психології”; 149-172 ; 2663-6956 ; 2227-6246 ; 10.32626/2227-6246.2021-53 (2021)
|
|
BASE
|
|
Show details
|
|
|
| 2 |
Psychological Aspects of Comics as the Paraliterary Genres ; Психологічні аспекти коміксу як паралітературного жанру
|
|
|
|
In: Problems of modern psychology; No. 49 (2020): Problems of modern psychology; 106-130 ; Проблеми сучасної психології; № 49 (2020): Проблеми сучасної психології; 106-130 ; 2663-6956 ; 2227-6246 ; 10.32626/2227-6246.2020-49 (2020)
|
|
Abstract:
The purpose of our article is: to define the main narratological devices and inventions made by Alan Moore and represented in his milestone novel, Watchmen, which may help us to define psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Methods of the research. As for general scientific methods the following ones are applied: the method of induction, deduction, analysis and synthesis, comparative and descriptive methods and explanatory ones. The results of the research. The psychological characteristic of comics is the fact they do not have an omniscient narrator in the same way that traditional literature does, there isn’t all-knowing all-seeing power behind the action. Comics use focalizers and narrators and point-of-view shots, which are an integral part of the narration of the graphic novel. One could argue that the omniscience of narration takes place in the visual depiction of the narrative when no focalization takes place and the images merely illustrate the actions from a clearly outside point of view. The reader is «pulled in» to the story, and only after a visible break in the narrative structure the reader once again becomes aware of the narrative structure and the discourse it applies and consequently uses different interpretational tools. Conclusions. According to the results of our research we’ve maintained psychological aspects of comics as the paraliterary genres. The visual meaning of comics as the paraliterary genres is verbalized and narrativized through the language. Comics communicate in a «language» that relies on a visual experience common both to creator and the audience. The format of the comic book presents a montage of both the word and the image, and the reader is thus required to exercise both visual and verbal interpretive skills. The regimens of art (e. g. perspective, symmetry, brush stroke) and the regimens of literature (e. g. Grammar, plot, syntax) become superimposed upon each other. Comic book experts still continue to stress the unique nature of reading abilities are required by comics, and the union of the word and the image has become even more centralized in contemporary studies of comics. Comics are seen as a language, even though the Grammar of this language is far from the completeness of the Grammar rules of a written language.The single panel has traditionally been seen as the basic component of comic book narratives, and the action traditionally takes place from panel to panel. These transitions can be temporal, which include a clear transition and usually very little closure; this is the most common one in comic book narration. The transition can also be spatial, which consists of subject-to-subject change, where the panel shifts from one subject to another while still remaining in the same scene or idea. We have to stress that at this point, a degree of reader involvement is necessary to render these transitions meaningful. This type of transition is often very powerful, because it enables the writer to leave out dramatic actions deliberately, thereby increasing the level of suspense. Also we distinguish various ways of combining words and images, from word specific (the pictures simply illustrate what the captions might say) to interdependent where only together do the words and pictures actually convey the message of a scene. Still, we’ll admit that the possibilities are virtually unlimited. ; Мета статті – визначити основні наратологічні засоби та механізми, експліковані Аланом Муром і Дейвом Гіббонсом і представлені в романі «Нічні охоронці», що може допомогти нам з’ясувати психологічні аспекти коміксів як паралітурного жанру. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження, такі як методи індукції, дедукції, аналізу та синтезу, методи порівняння й опису, метод обґрунтування тощо. Результати дослідження. У дослідженні показано, що психологічною особливістю коміксів є те, що у них не існує оповіді від автора, як це, зазвичай, прийнято у традиційній літературі, немає діяльності, що актуалізує особистість. Психологічний вплив у коміксах належить фокалізаторам та оповідачам, які візуально зображені на картинках і є невід’ємною частиною оповіді графічного роману. Доведено, що завдяки візуальній презентації матеріалу великою мірою відбувається розуміння оповіді, яке розпочинається вже у момент сприймання читачем візуальних зображень, у випадках, коли не відбувається безпосередньо фокалізації, а зображення просто ілюструють певні дії або діяльність із суто зовнішньої точки зору. Читач ніби «втягується» в історію, і лише після суттєвого «розриву» процесу сприймання особистістю візуального матеріалу та структури розповіді читач укотре усвідомлює структуру цієї оповіді, завдяки чому досягається її розуміння. Останнє, як правило, набуває структури дискурсивного розуміння, що значною мірою актуалізується завдяки досить різним механізмам інтерпретації графічного роману. Висновок. За результатами дослідження виокремлено психологічні аспекти коміксів як паралітературних жанрів. Зазначено, що візуальне значення коміксу як паралітературного жанру вербалізується та нара тивізується через мову. Комікси поєднані «мовою», що орієнтується на візуальний досвід особистості, спільний як для автора твору, так і для читача. Формат коміксу являє собою фотографію як слів, так і зображень, а тому читачеві слід виявити як візуальні, так і словесні навички інтерпретації. У розумінні графічного роману психологічні механізми мистецтва (наприклад, перспектива, симетрія, малюнки загалом) і психолінгвістичні механізми розуміння тексту (наприклад, граматика, сюжет, синтаксис) «накладаються» один на одного. Автори коміксів ніби наголошують на унікальній здатності здібностей читача, яких вимагає побудова візуального матеріалу, його поєднання із словесним тощо, а ремікс слова й образу стає більшою мірою централізованим у сучасних дослідженнях коміксів. Останні розглядаються як мова, навіть якщо граматика цієї мови далеко не наповнюється граматичними правилами писемної мови. Графічний роман із психологічної точки зору розглядається як основний компонент цілісних оповідань у картинках, а його дія традиційно відбувається послідовно. Ці переходи можуть бути тимчасовими, що включають чіткий перехід і, як правило, сюжет твору залишається відкритим. Перехід від однієї частини твору до іншої також може характеризуватися просторовими особливостями сприйняття роману, що відбувається внаслідок руху сприймання особистості від предмета до предмета, від одного суб’єкта до іншого, і, при цьому, фіксується в парадигмі однієї сцени або ідеї. У сприйманні та розумінні графічних романів важливою є максимальний ступінь залучення читача, інакше переходи від однієї сцени або ідеї до іншої нівелюються, що призведе до втрати розуміння сенсу загалом. Такий перехід є вельми суттєвим, проте достатньою мірою вагомим, адже дозволяє письменнику свідомо випускати з тексту окремі драматичні дії, тим самим значно посилюючи рівень текстової інтенції. Також наголошено на психологічному змісті впливу на читача різних способів поєднань слів, візуальних зображень, символів тощо, починаючи від конкретних, окремих слів (малюнки лише ілюструють те, про що свідчать підписи) до взаємозалежних, поєднаних між собою в смисловому плані фраз, коли, насамперед, слова й малюнки насправді передають змістовий і смисловий плани сценічного зображення подій.
|
|
Keyword:
combining words and images; comics; message of a scene; paraliterary genres; psychological aspects; subject-to-subject change; temporal transitions; verbal interpretive skills; virtually unlimited possibilities; visual interpretive skills; вербальні інтерпретативні навички; ві¬зуальні інтерпретативні навички; віртуально нелімітовані можливості; зміна одного предмета на інший; комікси; паралітературні жан¬ри; поєднання слів і образів; психологічні аспекти; сценічні зображення; тимчасові переходи
|
|
URL: http://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/206859
|
|
BASE
|
|
Hide details
|
|
|
| 3 |
Psychological Characteristics of Explication of Narration and Time in Graphic Novels ; Психологічні характеристики експлікації наративу та часу в графічних романах
|
|
|
|
In: Problems of modern psychology; No. 48 (2020): Problems of modern psychology; 133-153 ; Проблеми сучасної психології; № 48 (2020): Проблеми сучасної психології; 133-153 ; 2663-6956 ; 2227-6246 ; 10.32626/2227-6246.2020-48 (2020)
|
|
BASE
|
|
Show details
|
|
|
| 4 |
Readiness of Future Interpreters to Provide Professional Activity ; Готовність майбутніх перекладачів до виконання професійної діяльності
|
|
|
|
In: Problems of modern psychology; No. 47 (2020): Problems of modern psychology; 71-92 ; Проблеми сучасної психології; № 47 (2020): Проблеми сучасної психології; 71-92 ; 2663-6956 ; 2227-6246 ; 10.32626/2227-6246.2020-47 (2020)
|
|
BASE
|
|
Show details
|
|
|
|
|
